Пункт вагового контролю
Габаритно-ваговий контроль — контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам та нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Види пунктів вагового контролю
Пересувний пункт вагового контролю.
Стаціонарний пункт вагового контролю.
Вимоги до пунктів ГВК
1. Експлуатація пунктів ГВК заборонена в темний час доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг.
2. Пункт повинен розміщуватися не ближче ніж 500м від житлової забудови.
3. Повинен бути позначений відповідними дорожніми знаками.
4. Мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле.
5. Місце розташування пункту повинно бути покрито асфальтобетоном або цементобетоном без вибоїн та тріщин.
6. Пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
7. Повинні бути присутніми три працівники — начальник пункту, оператор та водій.
У разі не відповідності хоча б одному з перерахованих вище пунктів водій має право відмовитися від проведення ГВК, а у разі його проведення — оскаржити його правомірність в суді.
Пункт ГВК складається з ваги автомобільної поосного зважування та вагопроцесора у кейсі або вагового термінала на кабелі. Для таких пунктів використовуються підкладні ваги поосного навантаженням.
АКСИС 15-П Д — автомобільні підкладні ваги з навантаженням 15 тонн на одну вісь.
Транспортний засіб проїжджає по вагах, й кожна його вісь зважується. На електронному індикаторі видно вагу кожної осі та масу всього автомобіля. За результатами проходження ГВК водієві транспортного засобу видається відповідний акт. Один примірник акта залишається на пункті як документ звітності, а другий примірник залишається водієві.
